
Минають роки, плинуть дні. Час віддаляє нас від подій і людей Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Але й зараз ім’я Героя Радянського Союзу, США та Югославії, почесного громадянина міста Глухова Миколи Івановича Жужоми відомо багатьом глухівчанам. І скільки б років не відходило у вічність, людство завжди буде берегти пам’ять про тих людей, які вибороли для нас мирне життя. Прикладом для наслідування стала для вихованців школи-інтернату Глухова скромна за життя людина, а після безжальної смерті – людина-легенда, людина з великої літери, людина-герой. 10 січня 2011 року кавалерові найвищих нагород кількох народів, людині незвичайної долі, Героєві Радянського Союзу Миколі Івановичу Жужомі виповнилося б 90 років.
Винісши на своїх плечах важкі випробування грізного лихоліття Великої Вітчизняної (7 разів контужений, 11 разів поранений), залишив Микола Іванович теплі спогади про себе в душах тих, хто знав його особисто та став взірцем мужності й незалежності духу для нащадків. Він у прямому розумінні окропив своєю кров’ю землі Черкащини, поля під Курськом, береги Дніпра, солдатські шляхи під Прагою, Берліном, Белградом.
У післявоєнний час Микола Іванович жив і працював у нашому місті, подаючи всім яскравий приклад любові до рідної землі, до праці, до людей. Глухівчани високо оцінили заслуги героя: ім’я почесного громадянина носить одна із вулиць Глухова й наша улюблена школа-інтернат, де цими днями пройшли виховні заходи по вшануванню світлої пам’яті відомого земляка.У шкільному музеї М.І.Жужоми (який діє з 1984 року) відбулися тематичні екскурсії для учнів, на яких юні екскурсоводи розповідали своїм однокласникам про життєвий та бойовий шлях героя, знайомили відвідувачів з унікальними матеріалами та експонатами, які зберігаються в музеї.
У класах пройшли уроки мужності, виховні години, присвячені легендарному земляку.
У шкільній актовій залі 11 січня зібралися учні на вечір пам’яті М.І.Жужоми. Протягом виховного заходу звучали цікаві розповіді, повідомлення членів Ради музею Дарини Андрієнко та Анни Розумних про незвичайне життя звичайної людини. Слухали вихованці записи-спогади людей, які особисто знали М.І. Жужому. Переглядали уривки з документального дитячого проекту "Подвиг героя". Та затихла зала, затамувавши подих, коли на екрані з’явився унікальний відеозапис 1972 року, на якому М.І. Жужома йде до пам’ятника визволителям нашого міста бадьорий, усміхнений і таких собі простий. «Так ось який він, герой», – шепотіли найменші учні. «Так, діти, простий і звичайний, – сказала директор школи Любов Кострова, звертаючись до учнів, – але ми завжди повинні пам’ятати, що зробила ця велика людина, пам’ятати й бути гідними учнями нашої школи, якій присвоєно почесне ім’я героя».




























